Казахська система ворожіння на 41 камінці. Понад дві тисячі років бақси Центральної Азії читають послання Степу у сітці три на три, де небо, земля та вода говорять числами 1, 2 і 3.
Кумалак — одна з найдавніших систем ворожіння Центральної Азії. Її практикували степові шамани — бақси — на території сучасного Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та південного Сибіру. Археологи знаходять кам'яні фішки кумалаку у похованнях скіфів I тисячоліття до нашої ери.
«Сорок один камінець — це повнота Всесвіту: чотири сторони світу, десять небес, сім поколінь та двадцять років людського вчителювання».
Число 41 у тюркській традиції священне: воно з'являється у казках, ритуалах посвяти й піснях. Розкладений у три ряди по три купки, кумалак малює карту минулого, сьогодення та майбутнього одночасно — як юрта, де небесне коло сходиться із вогнем посередині.
Один камінець, що лишився, — це Тенгрі, верховне небо. Згода Всесвіту: «так», рух уперед, удача й несподівана допомога згори.
Два камінці — стихія Землі. Стійка нейтральність: треба зачекати, наростити коріння, не поспішати з рішенням.
Три камінці — стихія Води. Перешкода чи розчинення: ситуація вимагає змін, гнучкості, відмови від старої форми.
Складний час: коріння глибокі, потрібна терпеливість і дисципліна. Степ навчає чекати.
Перехідний період: двері відчиняються повільно, але отвір є. Дійте обережно й уважно.
Сприятливий час: вітер у спину, юрта стоїть міцно. Робіть кроки, які давно відкладали.
Пік удачі: Тенгрі і Жер благословляють вашу справу. Це момент розквіту й зрілих плодів.